Переїзд до нової країни для тих, у кого є діти, — це подвійно складна справа. Дитина на новому місці стикається з власними труднощами. Якщо батьки можуть працювати онлайн і підтримувати звичне коло спілкування, то дитина, як правило, йде до школи, де навчання ведеться іноземною мовою, втрачає вже встановлені соціальні зв'язки і може не розуміти, для чого потрібні всі ці зміни. Дитячий психолог Анна Шаталова, ліцензований фахівець із корекції дислексії, дискалькулії, СДУГ, член асоціації DDAI, нейропсихолог і спеціаліст із корекції РАС, відповідає на найпопулярніші питання від батьків, які вже переїхали або планують переїзд із дітьми.
1. Як підготувати дитину до ідеї імміграції?
На жаль, неможливо м’яко підвести дитину до теми переїзду. Як і неможливо м’яко підвести до розлучення батьків або іншої трагедії. Це боляче. І чим старша дитина, тим болючіше це для неї. Натякати «можливо, нам доведеться виїхати» — це вводити дитину в стан нервозності й тривожності на невизначений термін. Ці стани можуть призвести до девіантної поведінки, зниження навчання.
Тому, коли ви усвідомлюєте, що від'їзд неминучий — у стані спокою і власної рівноваги поговоріть із дитиною. Я впевнена, ви знайдете правильні слова. І обов’язково розкажіть дитині, які позитивні моменти її чекають.
2. Як можна полегшити прийняття нових обставин, якщо переїзд був раптовим?
По-перше, приведіть себе в стан рівноваги. За допомогою душевних розмов із подругами, зустрічей з психологом, йоги чи медитацій — усе добре, що може допомогти. Саме від вашого стану залежатиме стан дитини.
По-друге, «закохайтеся» в нове місце та нові обставини і будьте «провідником» дитини в нове життя. Покажіть, як круто спробувати серфінг, якщо ви в Португалії, або як весело і безпечно кататися на велосипеді в Амстердамі.
3. Як вибрати перший садок або першу школу в імміграції? Що важливіше: простота адаптації чи якість освіти?
Відповідь на це питання залежить від віку та ментального стану дитини. Звісно, якщо ми говоримо про старші класи, пріоритетом буде якість освіти. Молодші й середні класи знаходяться в зоні психологічного ризику через несформованість вищих психічних функцій, таких як сприйняття, пам’ять, увага, вольові процеси, соціальні емоції тощо. Їм знадобиться більше часу для адаптації. І повторити ще один рік, у деяких випадках, має сенс.
4. На що звернути увагу при виборі садка чи школи з точки зору адаптації?
З мого особистого та професійного досвіду, діти швидше адаптуються там, де є діти, подібні до них, тобто емігранти. Адаптація — це про те, щоб місце стало «своїм». А «своїм» місце роблять друзі. Найшвидший спосіб знайти друзів — серед емігрантів. Місцеві діти володіють поняттям «свій – чужий», і потрібно провести чимало часу серед місцевих, щоб вони почали сприймати дитину як «свою».
5. Як допомогти дітям подолати мовний бар’єр у новій країні?
Показуйте приклад! Вивчайте фрази, пробуйте спілкуватися з місцевими. Не бійтеся сміятися над своїми помилками. Самоіронія взагалі корисна річ.
6. Які методи ефективні для зниження у дітей стресу, пов'язаного зі змінами в житті після переїзду?
По-перше, важливо пережити період втрати й жалоби, якщо дитина не немовля і в неї залишилося соціальне життя в іншій країні. Потрібно слухати і «контейнерувати», або запросити психолога, якщо у вас немає для цього ресурсу.
По-друге, забезпечте прийняття, розуміння дитини, незважаючи ні на що. Несіть спокій і впевненість. І «ґрунтом під ногами» на перший час будуть ваші традиції, ритуали. Тобто все те, до чого ви звикли до переїзду.
7. Чим відрізняється процес адаптації у дітей з особливостями розвитку? Як можна їм допомогти?
Переїзд із дітьми з ментальними порушеннями має включати акцент на традиції, ритуали, рутину, максимально наближену до минулих характеристик облаштування життя. Потрібно закласти вдвічі більше часу на адаптацію, ніж з нормотиповою дитиною, і обов'язково стежити за тривожними й агресивними станами, оскільки вони можуть призвести до регресу. Виїжджати бажано з готовими програмами корекції на перший час і з розумінням, де в майбутньому дитина продовжить корекцію.
8. У яких випадках потрібно звертатися по допомогу до психолога?
Якщо ви відчуваєте, що більше не в силах «контейнерувати» дитину або що це не приносить їй полегшення. Якщо в спілкуванні з дитиною ви відчуваєте злість, спустошення, образу, безпорадність і зайшли в глухий кут. Якщо поведінка дитини змінилася.
Не обов’язково йти в терапію: іноді досить виговоритися, зрозуміти дитину, намацати орієнтири, надихнутися, повірити в свої сили й рухатися далі.
9. З якими труднощами стикаються діти, яким доводиться змінювати країни кілька разів? Як допомогти їм підтримувати соціальні зв’язки й почуватися в безпеці?
Такі діти:
↪︎ відточують майстерність «розставатися з людьми»: спочатку боляче, вони плачуть, а з кожним разом розрив відбувається легше
↪︎ зустрічають конфлікти культурних очікувань (хоча, на відміну від дорослих, швидко до цього звикають)
↪︎ не відносять себе до жодної культури, країни, політичного устрою, не мають твердих релігійних переконань, що може спричиняти тривожні стани
Найкраща допомога — записатися в різні доступні клуби й секції, де можна спробувати знайти нових друзів. Це найшвидший спосіб знайти друзів, причому як для дитини, так і для батьків.
10. Які особливості адаптації треба враховувати залежно від віку дитини?
Чим молодша дитина, тим їй простіше, адже її зона комфорту — це врівноважені батьки. Найскладніший вік для переїзду — підлітковий, оскільки підліток уже встиг сепаруватися і приєднатися до референтної групи, ототожнюючи себе з нею. Тому переїзд після 13-14 років — це як залишити дитину без «шкіри», дуже болісно психологічно. Вона опиняється в ситуації, коли потрібно будувати нове життя і знову витратити величезну кількість сил, щоб повернути собі той самий соціальний рівень. Їй потрібно налагоджувати контакти. Майбутнє невизначене. У результаті це може призвести до зниження мотивації до навчання, невпевненості в собі, нестабільної самооцінки, підвищеної конфліктності, агресивності.
Що можуть зробити в цій ситуації батьки? Знизити вимоги до дитини, прийняти її такою, як вона є, дати їй виговоритися (контейнувати), навчити адаптуватися і організовувати себе. Підтримувати і вселяти впевненість.
